брати вітри

Vladas Braziūnas

Vertė / Translated by / Traduit par Олег Коцарев

у тому краю, де вітер пас стада сусідів вмерлих сопілки костей і верб блищать, замів стоокий сніг і на узліссі під горою великий камінь сном важким заліг і чортів чоловік під каменем, а може, велет тут видно все, що прослизнуло повз очі, що було невгадане і що розплавилось при світлі, що мороки залоскотали мала біла овечка, три сучки, які гавкають так хрипко, істотки безстатеві, вперто нас тягали пустими луками, блискучі повідки, довгі й дзвінкі, сліпий напасник втрапляє в ту саму солодку пастку де вітер казки сусідів вмерлих пас за горами залізними і брамою латунною, Тартару прірви спрагла з холодної долоні жабка озирається, і вітру в діжці ободи, як ґрати початок винен: жили-були вітри… …вони були братами, – продовження невинувате

Львiв, 2009.IX.8–10; переклад: 2010.I.13

broliai vėjai

tame krašte, kur vėjas gano mirusių kaimynų kaimenes dūdelės kaulų ir žilvičių švyti užpustytos šimtaakio sniego pagiryje po kalnu didelis akmuo, sunkus kaip miegas ir didelis po akmeniu žmogus ar velnio žmuo išverstakailis matyti visa, kas praslydo pro akis, kas buvo čia nematoma kas išsilydė šviesoje, ką užkedeno tamsumos maža balta avytė, trys kalytės amsinčios kimiu balsu, belytės padarėlės, užsispyrusios, vis tampo mus po tyrų pievas, pavadėliai žvilgūs, ilgi ir žvangūs, ir aklasis žvalgas patenka į tą pačią saldžią pasalą kur vėjas ganė mirusių kaimynų pasakas už kalno geležies, už žalvarinių vartų Tartaro armens išalkus nuo šalto delno rupūžėlė žvalgos, ir vėjas bačkoje lankais apkaltas pradžia kalta: gyveno kartą vėjai... ...jie buvo broliai, – tęsinys nekaltas

Львiв, 2009.IX.8–10

Poezijos pavasaris / sudarytoja Erika Drungytė. – Vilnius: Vaga, 2011. – P. 80;
Braziūnas, Vladas. fontes amoris. – Vilnius: Petro ofsetas, 2012. – P. 36.