Vladas Braziūnas


Vertė / Translated by / Traduit par Катерина Міхаліцина

спалювання першої трави

росою лід стікає, олениці прямий невинний погляд просотався через коралів рифи до коріння неба і мокрий вирій горностаєм у передгір'ї копирсався, рив нору, немов трубкоподібна медуниця, пожадний муравель розверзшись, нива відступала і з льодів земля являлася простора, горіли і синіли дві крижини, заблукані ліси

Fabijoniškės, 2012.IV.6–7

https://www.facebook.com/mihekaterina/posts/911118765634766


Vladas Braziūnas

pirmosios žolės deginimas

rasojantis ledas, elnės tiesus ir nekaltas žvilgsnis skverbėsi pro koralų rifus lig dangaus pašaknių drėgnas dausų šermuonėlis rausės į priekalnę, landė urvelį kaip vamzdišką godo žiedą godi skruzdėlė žiojos vaga ir traukės iš ledo radosi žemė erdvėjo, degė ir mėlo dvi lytys, paklydę miškai

Fabijoniškės, 2012.IV.6–7

Braziūnas, Vladas. Stalo kalnas: eilėraščiai. – Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2014. – P. 95.

Владас Бразюнас


Vertė / Translated by / Traduit par Тарас Федюк

* * *

ніч світла тепла і ніжна як внутрішній бік твоїх стегон цей ранок проспиш вдень прокинешся сонна вночі бу- деш частково зі мною за вікнами буде мести як і мело холодні долоні торкаються білої яблуневої шкіри, в на- півпорожнім саду – скільки бачить око – розвішують білі випрані полотна простирадел мертві матері вагітні і повільні, їхні - квітами – сукні, що рідко вже сняться, шелестять ніжна, моя ніжна, мені даруєш мене слабкого і чистого

Фабійонішкес, 2002.I.7; переклад 2010–2011



Vladas Braziūnas


* * *

šviesi naktis, šilta ir švelni tarytum vidinė tavo šlaunų pusė, tą rytą prasnūsi, dieną prabusi, nakty miegūsta prabūsi per pusę su manimi, už langų pustys kaip ir pustė, gūsiais, už langų šalnų delnai šalti lyti baltą obelų odą, plyti sodas pus- tuštis per platų užmatomą plotą, džiausto baltai išvelėtas paklodžių drobes mirusios motinos, sunkios ir lėtos, gėlėtos jų suknios, retai besapnuojamos, šnera švelnioji, mano švelnioji, man dovanoji mane, silpną ir švarų

Fabijoniškės, 2002.I.7

Braziūnas, Vladas. lėmeilėmeilėmeilė. - Vilnius: Vaga, 2002. - P.137;
Braziūnas, Vladas. Būtasis nebaigtinis = Imparfait / Į prancūzų k. vertė Genovaitė Dručkutė = Traduit du lituanien par Genovaitė Dručkutė; Dailininkė Sigutė Chlebinskaitė = Mise en page Sigutė Chlebinskaitė. - Vilnius: Petro ofsetas, 2003. - P. 28;
Vilenica 2005: 20. mednarodni literarni festival / [urednici Miljana Cunta, Barbara Šubert]. – Ljubljana: Društvo slovenskih pisateljev, 2005. – P. 99;
Braziūnas, Vladas. Vakar yra rytoj: [nauji eilėraščiai ir eilėraščiai iš ankstesnių rinkinių] / sudarė Elena Baliutytė. – Vilnius: Lietuvių kalbos ir literatūros institutas, 2007. – P. 225. – (Gyvoji poezija / [serijos dailininkė Sigutė Chlebinskaitė]). – Elenos Baliutytės straipsnis „Herojaus išbandymas ugnimi, vandeniu, oru ir kitomis stichijomis per būtąjį nebaigtinį“ p. 6–31. – Priedas: 2 kompaktinės garso plokštelės / įrašė Virginijus Gasiliūnas. – Kompaktinėje plokštelėje (CD-2.29) eilėraštį skaito Viktoras Rudžianskas;
http://www.lyrikline.org/index.php?id=162&L=2&author=vb02&sh... (eilėraštį skaito autorius);
Penki langai į sodą = חמישה חלונות אל הגן : eilėraščiai [ir jų vertimai į hebrajų ir lietuvių kalbas] / Ališanka, Eugenijus; Braziūnas, Vladas; Dekšnys, Vytautas; Nitzan, Tal; Paliulytė, Sonata; sudarė ir parengė Vladas Braziūnas. – Vilnius: Tarptautinių kultūros programų centras, 2009. – Lietuvių ir hebrajų kalbomis. – P. 104;
Poezijos kalbos kraštovaizdžiai = Sprachlandschaften der Poesie = Абсягi паэзii / European Borderlands. – Vilnius–Minsk: European Borderlands, 2009. – P. 16;
Braziūnas, Vladas. Poezii = Eilėraščiai / the idea and coordination Inga Lukoševičiūtė; în româneşte de Leo Butnaru, Ruxandra Cesereanu şi Alexandru Matei, Dumitru M. Ion şi Carolina Ilica, Irina Nechit. – Luxembourg, 2013. – (Rumunų ir lietuvių kalbomis). – P. 21;
Braziūnas, Vladas. E ramosa ci accershierà la sera [Ir siaus mus vakaras šakotas] / Cura e traduzione dal lituano di Pietro U. Dini. – Novi Ligure (AL): Joker, 2013. – p. 44.– (Parole del mondo). – Lietuvių ir italų kalbomis.

Владас Бразюнас


Vertė / Translated by / Traduit par Тарас Федюк

<br/>ночі безмежні

trois pensées musicales 1. вночі зацвітають світло-брунатні твої груди і запопадливий масляний серпень шляхетними нас заливає видіннями і ми безперечні – ритміка подихів і ода нашим мерехтливим вустам і яблуня в саду і туман що на схилах в який повільно обважніла ступаєш вслід за солов’єм в пісню входиш як в воду ранок ще не настав проростаючий теплий вогонь і вени листя і білі стовбури Ніжна моя! обніми коліна маленький сірий талісман кохання в тиші нечутний, сиди і плач і сподівайся поки не пирсне voix d’enfant під моїми пальцями, безмежна ніч для цього останнього, Боже, офірування 2. вивітрювався чад, заплющували очі майорани леміш вдарив черепа у темноті ми напнуті як струни і просякає як чад моє тіло в твою ніч, зблискують уночі ніжні блукаючі вогники, водами розмитий буде біліти як скелет в твоїх кімнатах пліт що відплив в чорну ніч чорна ніч очницями буде іскритись але ти бачиш як спасенно світяться натхненні обличчя летючих мишей і розумієш цю величину тимчасовості: вогонь пожеж о, відлуння образ… коли підсумовую, лишаємося лише ми двоє і відколоте ребро жертовника – як заклик до ясновидіння Ніжна моя! обніми мене зігрій, задубіли мої білі руки зроси кору в обтічному полум’ї і сліпого Бога до серця прихили святими співами 3. маленький сірий талісман кохання грає наче на скрипці на мостині вечірній верлен і тоне в постелі губоцвітих золотого пробору прямолінійна віха і тихо тремтять вогненні верески понад борами, а голова хмари згоряє мов не забула нічого: грудний панцир, клітина кривава розділяє нашу свободу і несвободу ластівка берегова холодною рукою вже зірвала твій світло-брунатний плід а у мурашнику міста ми безправні і вже невідомо хто за кого і проти кого лише уві сні зовсім інша рука твої пелюстки розкриває тиші і я помічаю з таємним подивом світ , врятований для ліри моєї: Ніжна моя! розквітла рука нас обнімає, вимірює жар і на груди намотує пов’язку і поїть нас полиновим чаєм Ніжна моя! я вже не чую що на світанку вимарює дрозд дотики заливаючи зорями і останю краплю je vous aime на вершечку нашому надламаному запалюючи

Рудамина, 1978.XI–XII; переклад 2010–2011



Vladas Braziūnas

naktys yra didelės

trois pensées musicales 1 pražysta naktį rusvos tavo krūtys ir įtaikus aliejinis rugpjūtis užlieja mus kilniom aiškiaregystėm mes būtini – atodūsio matmuo ir odė mūsų permainingom lūpom ir sodo obeliai, pakalnių ūkui į jį lėtai apsunkusi žengi paskui lakštingalą, giesmėn įbridus ne rytas dar, sudygusi ugnis ir lapų gyslos, ir balti kamienai Švelnioji mano! apkabink kelius mažyti pilkas meilės talismane tyloj negirdimas, sėdėk ir verk ir vilkis, kol ištrykš voix d'enfant po mano pirštais, didelė naktis šiai paskutinei, Dieve, atnašystei
2 garavo smalkės, merkėsi mairūnai noragas kaukolę užgavo tamsoje mes įtempti, ir smelkias mano kūnas į tavo naktį, švyti naktyje nakties žaltvykslės, vandenų išplautas boluos kaip griaučiai tavo kambariuos juodon naktin išplaukusiųjų plaustas juoda naktis akiduobėm žioruos bet tu regi, kaip išganingai švyti dvasingieji šikšnosparnių veidai ir išmanai tą laikinumo dydį: gaisrų ugnis, o, nuoskriaudų aidai... kai suskaičiuoju, liekame vien mudu ir aukuro nuskilusi briauna – aiškiaregystės šaukianti minutė Švelnioji mano! apkabink mane sušildyki, medėja baltos rankos suvilgyk žievę aptakioj liepsnoj ir aklą Dievą prie širdies prilenki šventa giesme chantant dans la coupole
3 mažyti pilkas meilės talismane smuikuoja smilga vakaro verlenas ir skęsta lūpažiedžių patale auksinio sklastymo tiesiausia biržė ir tyliai plasta ugniaspalviai viržiai viršum šilų, o debesio galva kūrenas tarsi nieko nepamiršus: krūtinės šarvas, kruvina ląsta dalija mūsų laisvę ir nelaisvę kregždė urvinė (jos ranka šalta) jau nusiskynė rusvą tavo vaisių o miesto skruzdėlyne mes beteisiai ir nežinia jau, kas už ką ir kas prieš ką tiktai sapne visai kita ranka tavuosius žiedlapius atskleidžia tylai ir pamatau su nuostaba slapta pasaulį, išganingą mano lyrai: Švelnioji mano! žydinti ranka mus apkabina ir matuoja karštį ir ant krūtinės užvynioja tvarstį ir girdo mus pelynų arbata Švelnioji mano! aš jau negirdžiu aušroj ką klieda amalinis strazdas lytėjimus užliedamas žvaigždėm ir paskutinį lašą je vous aime viršūnėj mūsų palaužtoj uždegdamas

Rudamina, 1978-ųjų lapkritis–gruodis

Braziūnas Vladas. Slenka žaibas: Eilėraščiai. – Vilnius: Vaga, 1983. – P. 42–44;
Braziunas, Vladas. veľke sú noci = grandes sont les nuits = naktys yra didelės / Výber zostavila a zredigovala Miroslava Vallová; z francúzštiny preložil S. Vallo [p. 33–35]; traduit du lituanien par Asta Uosytė-Būčienė et Marc Fontana [p. 36–38]. – Bratislava: Edícia Viachlasne Literárne informačné centrum, 2006. – P. 33–41;
http://www.lyrikline.org/index.php?id=162&L=1&author=vb02&sh... (eilėraštį skaito autorius);
Poezijos kalbos kraštovaizdžiai = Sprachlandschaften der Poesie = Абсягi паэзii / European Borderlands. – Vilnius–Minsk: European Borderlands, 2009. – P. 26–27.

Vladas Braziūnas


Vertė / Translated by / Traduit par Олег Коцарев

<br/>безсмертний

ступав я лісом, потім широким ланом де коло неба й землі окраїн стриміла річка, зануритись би в неї ця річка змиває смерть з людей злотопіщана, і Тартар під нею повішений в печері пес вогненний під нею небо бездонне, нижнє у ньому боязкий, розпухлий, жирний мов карт колоди розкладає душі не коле їх на милі та нехороші усім винагорода гарна – опудало ілюзій і снів, марень тоді, позбувшися тіла та смерті табун в степу із вирію простерся і я, здійнятий з річки в імли дивлюсь, як кутається в саван біле ранку немовля

Київ–Frumuşica Nouă, 2010.IX.25; переклад: 2010.I.14



Vladas Braziūnas

nemirtingasis

žengiau mišku, paskiau lauku plačiu kur prie dangaus ir žemės pakraščių sruveno upė, jon bandžiau panirti ta upė nuo žmonių nuplauna mirtį ji auksasmiltė, Tartaras po ja ugninis šuo pakartas oloje po juo dangus bedugnis, apatinis jame baugus, aptukęs ir sutinęs kaip kortų malkas išdėlioja sielas neskaldo jų į mielas ir nemielas be skirtumo apdovanoja gausiai sapnų, svajų, iliuzijų kaliausėm tada mirties ir kūno nebetekę dausų tabūnai driekiasi per stepę ir aš, iš upės į miglas pakeltas regiu, kaip supas įkapėsna baltas ryto naujagimis

Київ–Frumuşica Nouă, 2010.IX.25

Poezijos pavasaris / sudarytoja Erika Drungytė. – Vilnius: Vaga, 2011. – P. 80–81;
Braziūnas, Vladas. fontes amoris. – Vilnius: Petro ofsetas, 2012. – P. 63;
Literatūra ir menas (kultūros svetainė; virtuali). – 2013. – Kovo 21. – http://literaturairmenas.lt/mediateka/1008-vladas-braziunas-.... – Eilėraštį skaito autorius; groja Petras Vyšniauskas; filmuota Benedikto Januševičiaus.

Vladas Braziūnas


Vertė / Translated by / Traduit par Олег Коцарев

брати вітри

у тому краю, де вітер пас стада сусідів вмерлих сопілки костей і верб блищать, замів стоокий сніг і на узліссі під горою великий камінь сном важким заліг і чортів чоловік під каменем, а може, велет тут видно все, що прослизнуло повз очі, що було невгадане і що розплавилось при світлі, що мороки залоскотали мала біла овечка, три сучки, які гавкають так хрипко, істотки безстатеві, вперто нас тягали пустими луками, блискучі повідки, довгі й дзвінкі, сліпий напасник втрапляє в ту саму солодку пастку де вітер казки сусідів вмерлих пас за горами залізними і брамою латунною, Тартару прірви спрагла з холодної долоні жабка озирається, і вітру в діжці ободи, як ґрати початок винен: жили-були вітри… …вони були братами, – продовження невинувате

Львiв, 2009.IX.8–10; переклад: 2010.I.13




broliai vėjai

tame krašte, kur vėjas gano mirusių kaimynų kaimenes dūdelės kaulų ir žilvičių švyti užpustytos šimtaakio sniego pagiryje po kalnu didelis akmuo, sunkus kaip miegas ir didelis po akmeniu žmogus ar velnio žmuo išverstakailis matyti visa, kas praslydo pro akis, kas buvo čia nematoma kas išsilydė šviesoje, ką užkedeno tamsumos maža balta avytė, trys kalytės amsinčios kimiu balsu, belytės padarėlės, užsispyrusios, vis tampo mus po tyrų pievas, pavadėliai žvilgūs, ilgi ir žvangūs, ir aklasis žvalgas patenka į tą pačią saldžią pasalą kur vėjas ganė mirusių kaimynų pasakas už kalno geležies, už žalvarinių vartų Tartaro armens išalkus nuo šalto delno rupūžėlė žvalgos, ir vėjas bačkoje lankais apkaltas pradžia kalta: gyveno kartą vėjai... ...jie buvo broliai, – tęsinys nekaltas

Львiв, 2009.IX.8–10

Poezijos pavasaris / sudarytoja Erika Drungytė. – Vilnius: Vaga, 2011. – P. 80;
Braziūnas, Vladas. fontes amoris. – Vilnius: Petro ofsetas, 2012. – P. 36.

Vladas Braziūnas


Vertė / Translated by / Traduit par Олег Коцарев

<br/>de principiis

двері уздрівши таємні що від секретів хранимі степові я кожен день давався здавався на милість рівний степ – аж здається мовбито ми з ним рівня хвиля рівнин в небо рветься здивованим повна гудінням в небі й землі подвійні пасовиська з дорогами під горло заблудлій зблисне лезо життя нового

Київ–Frumuşica Nouă, 2010.IX.25; переклад: Frumuşica Nouă, 2010.X.1



Vladas Braziūnas

de principiis

duris išvydęs slaptas nuo paslapčių slepiamas pasidaviau į stepes pasidaviau stepėms lygu nors apsigauk kad esam prieš stepę lygūs lygumos lig dangaus nustebusio gausmo lygmalos dvigubos: danguje ganyklos kaip ir ant žemės paklydusios pakaklėje švysteli kitas gyvenimas

Київ–Frumuşica Nouă, 2010.IX.25

Poezijos pavasaris / sudarytoja Erika Drungytė. – Vilnius: Vaga, 2011. – P. 81;
Braziūnas, Vladas. Lėtojo laiko aky: [eilėraščiai] / knygos dailininkė Sigutė Chlebinskaitė. – Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2016. – P. 26.

Владас Бразюнас


Vertė / Translated by / Traduit par Сергiй Цушко

я зустрiв Новий рiк...

той ранок – кола пiсенька ясна у свiтi що дiйшов кiнця неначе лиш плин у твоïх судинах гарячий можливо й не призупинявся на осягненiй межi й слiд розумiти все буде як ранiше у iмлi листи у безвiсть i свiтанки злi знов будеш вранцi вчитися ходити за колом коло коло лиш тримає того хто звик за колом – прiрва зяє

Фабійонішкес, 2003.III.17



Vladas Braziūnas

aš sutikau Naujus metus...


tas rytas – gieda ratas giedraties pasaulio galas gavo galą, tęsias gi venomis srovenimas tavasis gal nė nebuvo stabtelėjęs ties tikėtina riba, vadinas, aišku kad vėlei nieks neaišku, taip ir bus rašysi laiškus, baikščiai atsibust bandysi, rytą vėl mokinsies vaikščiot ratu, ratu, tik ratas dar palaiko įpratusį, už rato bus – po laiko

2003.III.17

Braziūnas, Vladas. Būtasis nebaigtinis = Imparfait / Į prancūzų k. vertė Genovaitė Dručkutė = Traduit du lituanien par Genovaitė Dručkutė; Dailininkė Sigutė Chlebinskaitė = Mise en page Sigutė Chlebinskaitė. - Vilnius: Petro ofsetas, 2003. - P. 46.

Владас Бразюнас


Vertė / Translated by / Traduit par Сергiй Цушко

<br/>бiлi ягнята

мiж випарiв ярок отари у бiло-блакитнiм гаю на рiзьбленi вовнянi хмари дивлюсь мов той самий стою хлопчак що вчепився щосили у бiлий небесний потiк в життя в котрiм ще не грiшили де в бiлiм потоне навiк

Фабійонішкес, 2001.V.9



Vladas Braziūnas

balti avinėliai,
o mūsiškai būtų – gėreliai

garų kamuoliai ir gėreliai vilnoniai grakščių debesų žydriojoj baltojoj girelėj svajoju, o gal tebesu tas vaikas, kietai įsikibęs į baltas dangaus vilneles į savo nekaltą gyvybę kur kartą baltybėj paskęs

Fabijoniškės, 2001.V.9

Braziūnas, Vladas. lėmeilėmeilėmeilė. – Vilnius: Vaga, 2002. – P. 56;
Braziūnas, Vladas. Būtasis nebaigtinis = Imparfait / Į prancūzų k. vertė Genovaitė Dručkutė = Traduit du lituanien par Genovaitė Dručkutė; Dailininkė Sigutė Chlebinskaitė = Mise en page Sigutė Chlebinskaitė. – Vilnius: Petro ofsetas, 2003. – P. 22;
Braziūnas, Vladas. Uosio kuosos: eilėraščiai vaikams / Dailininkė Taida Balčiūnaitė. – Vilnius: Vaga, 2007. – P. 44;
Braziūnas, Vladas. Vakar yra rytoj: [nauji eilėraščiai ir eilėraščiai iš ankstesnių rinkinių] / sudarė Elena Baliutytė. – Vilnius: Lietuvių kalbos ir literatūros institutas, 2007. – P. 246. – (Gyvoji poezija / [serijos dailininkė Sigutė Chlebinskaitė]). – Elenos Baliutytės straipsnis „Herojaus išbandymas ugnimi, vandeniu, oru ir kitomis stichijomis per būtąjį nebaigtinį“ p. 6–31. – Priedas: 2 kompaktinės garso plokštelės / įrašė Virginijus Gasiliūnas;
Braziūnas, Vladas. E ramosa ci accerchierà la sera / Cura e traduzione di Pietro U. Dini. – Novi Ligure (AL): Joker, 2013. – (Parole del mondo). – P. 28;
Žaliasis pasaulis. – 2014. – Sausio 30. – P. 8.

Владас Бразюнас


Vertė / Translated by / Traduit par Дмитро Чередниченко

Голосування

Коли підраховуєте голоси за правду, то впишіть і ті сотні тисяч, розколоті черепи яких змиває океан із вічної мерзлоти, і живих, яких ніякі слова, ніяке життя вже не відігріє.

Vilnius, 1988.VII.7



Vladas Brazūnas

Balsavimas


Kai skaičiuosit balsus už teisybę, įrašykit ir tuos šimtus tūkstančių, kurių perskeltas kaukoles plauna vandenynas iš amžino pašalo, ir gyvuosius, kurių jokie žodžiai, joks gyvenimas nebeatšildys.

Vilnius, 1988.VII.7

Braziūnas, Vladas. Užkalbėti juodą sraują: eilėraščiai su datomis. – Vilnius: Vaga, 1989. – P. 139. – (Amžininkas).

Syndicate content