безсмертний

Vladas Braziūnas

Vertė / Translated by / Traduit par Олег Коцарев

ступав я лісом, потім широким ланом де коло неба й землі окраїн стриміла річка, зануритись би в неї ця річка змиває смерть з людей злотопіщана, і Тартар під нею повішений в печері пес вогненний під нею небо бездонне, нижнє у ньому боязкий, розпухлий, жирний мов карт колоди розкладає душі не коле їх на милі та нехороші усім винагорода гарна – опудало ілюзій і снів, марень тоді, позбувшися тіла та смерті табун в степу із вирію простерся і я, здійнятий з річки в імли дивлюсь, як кутається в саван біле ранку немовля

Київ–Frumuşica Nouă, 2010.IX.25; переклад: 2010.I.14

Vladas Braziūnas

nemirtingasis

žengiau mišku, paskiau lauku plačiu kur prie dangaus ir žemės pakraščių sruveno upė, jon bandžiau panirti ta upė nuo žmonių nuplauna mirtį ji auksasmiltė, Tartaras po ja ugninis šuo pakartas oloje po juo dangus bedugnis, apatinis jame baugus, aptukęs ir sutinęs kaip kortų malkas išdėlioja sielas neskaldo jų į mielas ir nemielas be skirtumo apdovanoja gausiai sapnų, svajų, iliuzijų kaliausėm tada mirties ir kūno nebetekę dausų tabūnai driekiasi per stepę ir aš, iš upės į miglas pakeltas regiu, kaip supas įkapėsna baltas ryto naujagimis

Київ–Frumuşica Nouă, 2010.IX.25

Poezijos pavasaris / sudarytoja Erika Drungytė. – Vilnius: Vaga, 2011. – P. 80–81;
Braziūnas, Vladas. fontes amoris. – Vilnius: Petro ofsetas, 2012. – P. 63;
Literatūra ir menas (kultūros svetainė; virtuali). – 2013. – Kovo 21. – http://literaturairmenas.lt/mediateka/1008-vladas-braziunas-.... – Eilėraštį skaito autorius; groja Petras Vyšniauskas; filmuota Benedikto Januševičiaus.