Як грає рояль?
Та трохи тремтить шибка вікна,
Зовсім трохи, якщо прислухатись,
А за склом мерехтять фігури.
Це третій поверх
Це середина року,
Тому і згори, й знизу
Ворушиться зелений кленовий хаос.
Надворі за бежевими
Парканами
Ходить мужик у синіх брюках
Та плюється хлібом на землю,
Всміхнулась бічна цегляна стіна,
Червона, потемніла,
З одним-єдиним віконцем:
Кухнею на шостому поверсі.
Дівчина зі скрипкою йде через двір,
Дівчина боїться мужика,
Дівчина тікає, а мужик у синіх брюках
Женеться й не доганяє,
Рояль дає трохи вищу ноту,
Ніж це було потрібно,
Та ніхто не перейметься, лиш на мить напружиться
М’яз у лівій щоці.
Так і впізнаєш ідеальне суспільство
Чи бодай ідеальний квартал:
Зверху музика,
Знизу крихти,
Хтось в’яже вузли з дівчачих шнурків,
А з далекої кухні на шостому поверсі
Падає пляшка шампанського,
Падає,
Падає –
Й не розбивається.
Magnus Ducatus Poesis: ribų įveika = robežu pārvarēšana = пераадoленьне мeжаў = pokonywanie granic = подолання меж = преодоление рубежей = surmounting boundaries: 2006–2007 / Sudarė ir parengė Vladas Braziūnas. – Vilnius: Petro ofsetas, 2007. – P. 195. – Apie aut., aut. portr. p. 194.